Ворохта
(UA) Волоспад Шипіт / {RUS} Водопад Шипот
(UA) Водоспад Кам'янка \ (RUS) Водопад Каменка
Автодорога Н-13
(UA) Гірська річка Черемош \ (RUS) Горная река Черемош
Озеро Синевир
tb.php?src=%2Fimages%2Fnews%2F2022%2Fny1-570x542
листопада 28, 2022

Новорічні та різдвяні тури у Карпатах від «Ворохта 365»

in # Новорічна колонка by admin
У цей не простий час таки відчути подих свята та дитинства сповна можна у Карпатах у туристичному комплексі «Ворохта 365». Саме в зимовий період тут дотримуються давніх гуцульських традицій, тут потужна зимова розважальна програма і що найголовніше це доступність такого способу перемикання від сьогодення. Як зазначають представники «Ворохта 365». Відпочинок у Карпатах узимку бездоганно підходить,… Детальніше>>
Увійти

Увідійть у свій аккаунт

Логін *
Пароль*
Запамятати

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Знову ми у Верховині і відверто визнаю що Музей етнографії, побуту та музичних інструментів імені Романа Кумлика обирали випадково серед 30 інших спираючись на рекомендації друзів. Та цього разу отримали справжній супер-приз, оскільки попали в самісіньке серце душі гуцульського етносу. Та про усе в порядку зростання емоцій.

 

Дорога в музей імені Романа Кумлика

Чому обрали для відвідин саме музей імені Романа Кумлика. Насправді це досвід. З власної практики скажу, що для того щоб зрозуміти край куди ти мандруєш варто віднайти місцевого краєзнавця, який закоханий у свій край і може розказати більше ніж звичайна екскурсія. Якщо ж такого не знайдете тоді шукайте музей імені цього краєзнавця. Звісно другий варіант це трохи не те, але все одно значно більше ніж знову проста екскурсія.

Дорогу до музею знайти і просто і не дуже. Нажаль музей належить до так званих музеїв ускладненого рівня доступу, тобто щоб туди потрапити треба домовлятися заздалегідь. Але на практиці це зробити було легко і у день приїзду знаходимо в інтернеті два номери телефону і саме друга спроба на другий телефон стала успішною. Сам музей розташований у Верховині на вулиці Франка 53. Якщо будете заїжджати зі сторони Ворохти навігатор вас поведе по центральній вулиці Верховини яка і є вулицею Франка, далі звернете вліво у провулок і проїхавши декілька будівель зліва буде поворот у двір. Саме тут криється друга складність як ідентифікувати будівлю з музеєм. Насправді на обійсті де розташований музей є також декілька будівель – музей – крайня біла садиба оббита білою вагонкою. Фото додаю у публікації. Ну і вивісок окрім дерев’яного вказівника з дороги тут немає, тому це нам ускладнило пошук музею.

kumlyk1

 

Декілька слів про Романа Кумлика

Ви уже напевно здогадалися що це саме та людина, з допомогою якої варто пізнавати гуцульський світ та побут. Нажаль його життя обірвалося ще у 2014 році, проте  інформацію яку він накопив на своїй флешці-музеї буде працювати ще не одне сторіччя. Народився пан Роман у 1948 році в селі Верхній Ясенів Верховинського району. Нажаль і в його житті росія зіграла негативну роль і будучи ще маленьким його батьків очевидно з доносу добрих сусідів репресують в мордовські табори, де батько загинув у 1949 році. Малого Романа виховує дядько, сім’я якого не мала дітей. Саме завдяки дядькові Роман полюбив музику і почав вчитися грати на різних інструментах. Кажуть ще навчаючись в школі він уже ходив грати по весіллях. Згодом матір Романа виходить на волю, і забирає Романа у Крим де він навчався в музичній школі і працював згодом у місцевій філармонії. Нарешті у 1976 роках матері Романа дозволяють повернутися на батьківщину де вони й оселяються у Верховині. І тут Роман не сидить без діла: він створює капелу «Черемош», репертуар для якої збирає по усій Гуцульщині, а коли впала залізна завіса навіть робить експедиції в Румунії.

Уже з тих часів пан Роман Кумлик виношує ідею створення музею інструментів, адже його колекція музичних інструментів регулярно поповнювалась. Варто зазначити що уже в той час Роман умів грати на 35 інструментах. Ну і перелік титулів та нагород у пана Романа просто велетенська кількість.

kumlyk2

Музей Романа Кумлика – від ідеї до втілення

Зреалізувати музей вдалося аж на початку 2000-х років. Тай вже було б пора, адже експонатів для нього за 30 з лишком років назбиралося чимало. Пан Роман в організації музейної справи пішов значно далі – він відкинув традиційну ідею віддати усе зібране в музей, а вирішив організувати музей у себе у власній оселі. Як показав час рішення було правильним. Кажуть саме його музей був першим серед подібних приватних закладів у Верховині і згодом інші скориставшись досвідом пана Романа як гриби почали організовувати приватні музеї. Знову ж як показав час – Верховина і туристи лише виграли від такого явища.

В своєму музеї Роман Кумлик був не лишень експонатом але й персональним гідом. Тут відбувалися цікаві екскурсії і звичайно концерти у виконанні самого пана Романа. Нажаль не встигли побачити і почути. Взагалі про пана Романа  в краю залишилось чимало гарних спогадів. Довелося поспілкуватися з колишнім директором клубу у Ворохті, який розповів що не раз запрошував пана Романа на фестивалі. Маестро вирізнявся не лише віртуозним володінням інструментами, але й не абиякими почуттям гумору.

У 2014 році для музею настали важкі часи, адже  ідея втратила душу з відходом у вічність пана Романа Кумлика. Та все ж світлі справи так просто не згасають, тож продовжити цю благородну справу взялися його донька Наталія та дружина Марія, які сьогодні стануть вашими чудовими гідами. Музей функціонує і досі тримає високу марку, яку заклав пан Роман.

kumlyk4

Сьогодення музею Романа Кумлика

Якби усе побачене відбувалося у звичному музеї очевидно сприйняття були б не такі як у садибі маестро. Експозиції музею розмістилися у двох кімнатах оселі. Тут справді цікава і велика колекція і не лише інструментів. Тут можна побачити багато речей з гуцульського побуту. Але інструменти – це окрема тема. Їх тут просто незліченна кількість від традиційних скрипок та трембіт до дуже екзотичних дудок та долобанок. Будучи колись в минулому скрипалем зацікавила скрипка-долобанка. Виявляється це гуцульський варіант скрипки який видовбували з груші. Спробував по грати – ергономіка звичайно відрізняється хоча складнощів  ніяких, але звук – це щось неповторне.

Також серед колекції скрипок маестро є екзотичні та легендарні представник. Скажімо скрипка-ковбойка з квадратними формами. А от історія скрипки «Тіней забутих предків» вартує окремої розповіді. Так це саме та скрипка, яка засвітилася у легендарному фільми. Але як вона попала в музей – хай залишиться таємницею, доступною лишень для відвідувачів музею.

Ще одна цікава атракція музею – можливість по грати на деяких з інструментів. Нарешті виповнилася моя дитяча мрія потрубіти на Трембіті, та й взагалі потримати її в руках. Не легка скажу я вам то справа, але звук пробирає до глибини душі – щось таке могутнє як сучасні дрони і одночасно рідне.

Загалом музей цікавий як експонатами так історіями і змістом. Без сумніву він завойовує ваші серця з перших хвилин перебування тут. Ну і вартість за вхід вас також не розчарує, бо вона тут цілком доступна і оправдана. Ну а зрештою, якщо вам і цього замало – маєте можливість придбати часточку гуцульської душі собі напам’ять. Ми повертаємось з дримбою.


Ярослав БАРАН

на замовлення karpatytur.info

Фото: ЯрекФОТО

Довідка:

Музей етнографії, побуту та музичних інструментів імені Романа Кумлика

  • Івано-Франківська область
  • смт. Верховина
  • вул. Франка 35
  • +38 (097) 307 5254
  • +38 (097) 585 89 52


karpatyturinfo